Урок № 66 КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 (КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ), українська мова, 9 клас

Виконання тестових завдань закритої форми

Завдання 1–10 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.Основну думку виражає заголовок.
А З історії техніки.
Б Рослини в космосі.
В Усі на дослідження рослинності.
Г Фантастика Жуля Верна та реалії сьогодення.

2. Речення, що входять до складного синтаксичного цілого, можуть бути.
А Тільки простими неускладненими.
Б Тільки простими ускладненими.
В Різними за своєю структурою.
Г Тільки складними.

3. Подане нижче висловлювання належить до.

Ужгородський замок має форму трапеції, на кожному куті якої розміщуються бастіони, що трохи виступають у бік рову. На кутах бастіонів було розміщено артилерію, що тримала під обстрілом усі підступи до замку. П’ятий бастіон, кілевидної форми, знаходиться з північного фасаду замку. Поруч з цим бастіоном колись була ще одна брама (З енц.).

А Розповіді.
Б Опису.
В Розповіді з елементами опису.
Г Міркування.

Прочитати уважно текст і виконати завдання 4–10.

(1) Місто — одне з наймогутніших та найповніших уособлень культури. Але поруч із культурою розвивається також цивілізація. У сучасному світі ці дві складові розвитку людства найчастіше виявляються ворожими одна одній. Культура ховається від наступу технічного прогресу або й зовсім зникає. Мешканці сучасного міста, яким би воно не було — стародавнім чи новим, великим чи маленьким, столичним чи провінційним, часто почуваються в місті — навіть у власному! — ніяково, а то й з острахом. Тут не важко не тільки розгубитись, але й загубитись. Забагато авто, що з гарчанням пролітають повз хідники, на яких яблуку ніде впасти. Величезні будинки, що оточують нас, як ворожа озброєна армія. Широченні майдани, перетнути які — справжнє геройство. Натовп, що о будь-якій годині вирує неначе на карнавалі.

(2) Сучасне місто обернулось на протилежність того, чим воно було від початку. З місця, де людина могла жити, почуваючись захищеною від стихій та зовнішніх ворогів, воно перетворилося на агресора, котрий майже унеможливлює індивідуальне буття. Більшість мешканців сучасних міст живуть в однакових типових будинках, у стандартних квартирах, умебльованих стандартними речами, з однаковим для всіх набором теле- та радіопрограм, зі спільними для всіх крамницями й транспортними засобами, де у натовпі ми стаємо мимоволі лише часткою чогось велетенського й доволі ворожого.

(3) Мимоволі ми змушені пристосовуватися до шаленого ритму та темпу сучасного міста. Воно несе нас за течією, з якої так важко вирватись. Суцільний стрес! Але його можна подолати, якщо навчитися розуміти місто, навчитися не виживати, а жити в ньому, говорити його мовою.

(4) Спробуйте, хоч не на довго, виринути з потоку й залишитись із містом сам-на-сам. Придивіться до нього, відчуйте рухи його гігантського тіла. Спробуйте уявити, що воно — велетенська жива істота, дуже схожа на людину. Вулиці — це кістки, споруди — м’язи, озера й річки — кровоносні судини, парки й сади — волосся, а електричні дроти — то напружені нерви. «Серце» міста його мешканці і гості традиційно пов’язують з якимось важливим місцем: вулицею чи майданом, історичною пам’яткою або храмом святого, що є охоронцем міста. А от душу міста кожен повинен відшукати свою, особливу, поєднавши її з власними відчуттями та переживаннями (В. Осьмак).

4. Стиль мовлення прочитаного тексту.
А Художній.
Б Розмовно-побутовий.
В Науковий.
Г Публіцистичний.

5. Кілька складних синтаксичних цілих містить.
А Перший абзац.
Б Другий абзац.
В Третій абзац.
Г Четвертий абзац.

6. Паралельний тип зв’язку речень характерний уривку тексту.
А Місто — одне з наймогутніших та найповніших уособлень культури. Але поруч із культурою розвивається також цивілізація. У сучасному світі ці дві складові розвитку людства найчастіше виявляються ворожими одна одній.

Б Величезні будинки, що оточують нас, як ворожа озброєна армія. Широченні майдани, перетнути які — справжнє геройство. Натовп, що о будь-якій годині вирує неначе на карнавалі.

В Мешканці сучасного міста, яким би воно не було — стародавнім чи новим, великим чи маленьким, столичним чи провінційним, часто почуваються в місті — навіть у власному! — ніяково, а то й з острахом. Тут не важко не тільки розгубитись, але й загубитись.

Г Суцільний стрес! Але його можна подолати, якщо навчитися розуміти місто, навчитися не виживати, а жити в ньому, говорити його мовою.

7. Тільки паралельний тип зв’язку речень присутній у.
А Першому абзаці.
Б Другому абзаці.
В Третьому абзаці.
Г Четвертому абзаці.

8. Займенник як засіб зв’язку речень у тексті вжито в уривку.
А Культура ховається від наступу технічного прогресу або й зовсім зникає. Мешканці сучасного міста, яким би воно не було, часто почуваються в місті — навіть у власному! — ніяково, а то й з острахом.

Б Мимоволі ми змушені пристосовуватися до шаленого ритму та темпу сучасного міста. Воно несе нас за течією, з якої так важко вирватись.

В Сучасне місто обернулось на протилежність того, чим воно було від початку. З місця, де людина могла жити, почуваючись захищеною від стихій та зовнішніх ворогів, воно перетворилося на агресора, котрий майже унеможливлює індивідуальне буття.

Г «Серце» міста його мешканці і гості традиційно пов’язують з якимось важливим місцем: вулицею чи майданом, історичною пам’яткою або храмом святого, що є охоронцем міста. А от душу міста кожен повинен відшукати свою, особливу, поєднавши її з власними відчуттями та переживаннями.

9. У другому абзаці тематичним реченням є.
А Перше.
Б Друге.
В Третє.
Г Четверте.

10. Серед виділених слів у першому абзаці тексту відомим є.
А Одне з уособлень культури.
Б Цивілізація.
В Від наступу технічного прогресу.
Г Мешканці сучасного міста.

Завдання 11 вимагає самостійного розв’язання.

11. Змоделювати й записати складне синтаксичне ціле, розташувавши речення у відповідній послідовності. (Записати лише номери речень!)

1) На його території зростає понад 870 видів судинних рослин, що становить 42 % генофонду рослинного світу Українських Карпат, флора яких нараховує понад 2040 видів. (2) Особливо цінними є унікальні для Карпат букові, яворово-букові та ялицево-букові праліси, що збереглися у віддалених місцях на площі понад 3000 га. (3) Це — «золотий фонд» природної спадщини для нас і наших нащадків. (4) Багата флора і фауна парку «Східні Карпати». (5) 40 видів рослин, що зростають у парку, занесені до Червоної книги України (В. Лоя).